Мета: Формувати у дітей понятя "доброта і добрі вчинки", вчити розрізняти "добре і погане", викликати бажання дарувати добро; розвивати в дитині духовно-моральні якості, вміння сприймати і створювати позитивні емоції; виховувати культуру спілкування. Сприяти зміцненню колективу, вчити дружити та пробачати. Розучити мирилки.
Обладнання: картинка із зображенням кота Леопольда; макет веселого сонечка та хмарки; дерево та яблучка до нього; макет будиночка;зображення зупинок.
Хід заняття
І.Організаційна частина
Сьогодні на вас чекає подорож до країни Добра та Дружби. Перш ніж вирушити у подорож, давайте привітаємось.
ІІ.Основна частина
– Діти, чи бачили ви мультфільм про кота Леопольда?
- Який він – кіт Леопольд? (Добрий).
- Які слова він казав постійно мишенятам?
«Давайте жити дружно!»
І ми з вами сьогодні спробуємо зрозуміти, що таке «добро» та чи кожна людина може бути доброю. А також спробуємо згуртувати нашу класну родину, подаруємо тепло один одному, засвітимо ще одну зірочку добра і любові. І допоможуть нам у цьому наші товариші та друзі.
Перша зупинка - «Стежина добра».
- Проходячи нею, пригадайте, яку добру справу за останні дні ви зробили і розкажіть про неї.
- Якби кожна зла людина зробила на одну злу справу менше, а кожна добра на одну добру справу більше, наскільки б світлішим стало наше життя. Якби кожен, хто може, допоміг би хоча б одній конкретній людині, світ став би набагато кращий.
Учениця.
Ти добро лиш твори повсюди,
Хай тепло твої повнить груди.
Ти просій і доглянь пшеницю,
Ти вкопай і почисть криницю.
Волю дай, нагодуй пташину,
Приголуб і навчи дитину.
Бо людина у цьому світі
Лиш добро повинна творити.
Учень.
Правда у світі є дуже проста:
Сонце Землю теплом зігріває.
А людину – її доброта
І любов у житті прикрашає.
Друга зупинка – «Квітучий сад».
- У нас у класі виросло дерево. Воно непросте, це "Дерево добра”. Але на ньому не вистачає плодів. У вас на партах лежать яблучка, них запишіть добрі побажання людям. Візьміть ті яблучка і прикрасьте ними наше деревце.( Діти прикрашають деревце.)
А тепер перевіримо, чи добре ви вмієте розрізняти, що таке добре, а що таке погано.
Пограємо в гру "Так і ні".
– Бабусі хлопчик помагав,
На допомогу він мастак.
Він, діти, добрий хлопчик? (Так.)
– Тепер усі скажіть мені:
У сварці жити добре? (Ні.)
–А як немає забіяк,
Тоді усім прекрасно? (Так.)
– А як серця у всіх ясні,
То вам погано, діти? (Ні.)
– Співає хлопчик гарно як!
А вам подобається? (Так.)
– А як обличчя всіх сумні,
Похмурі, злі? Вам добре? (Ні.)
– Кричить, ламає все хлопчак,
Це теж погано, діти? (Так.)
– Тоді іще скажіть мені:
Як діти б’ються, добре? (Ні.)
– Коли вам краще жити:
Коли сміються діти? (Так.)
Звичайно, краще в мирі
І з усіма дітьми дружити,
Щоб всі веселими були,
В добрі і злагоді жили.
Третя зупинка – «Наш спільний дім»
- Що ми називаємо спільним домом?
- Як нам в ньому живеться?
- Подивіться на наш будинок, який зветься школа. У ній багато просторих та світлих кабінетів. В кожному з них навчаються діти. Це однокласники. Що у них спільне?
Чи можна їх назвати товаришами, друзями? Як діти стають друзями? Що для цього треба?
(Спільні інтереси та заняття, однакові погляди на життя…).
- У кого з вас є друзі?
- Чи є вони серед однокласників?
- Що для цього потрібно?
Учень.
Дружить хмарка з дощиком:
носить воду горщиком.
Дощик — із травичкою,
а трава — з копичкою,
а копиця — з коником,
що гасає з дзвоником.
А іще — з телятком,
баранцем, лошатком.
Всі вони — з Даринкою,
дівчинка — з хмаринкою,
з тою, що із дощиком
носить воду горщиком.
Ось замкнулось дружнє коло,
подружились всі довкола.
Учениця.
На світі все буває:
і сніг,і дощ,і вітер.
Буває злива навіть
тоді, як сонце світить.
Буває, втратять колір
всі квіти у саду...
Лиш не бува ніколи,
щоб друг тебе забув.
А як забуде раптом
тебе твій друг — то що ж:
ніякий він не справжній,
а просто так — ніщо!..
Сценка «Допоміг».
- Іванку, агов!
- Агов.
- Тебе я знайшов?
- Знайшов.
- Ти погріб копав?
- Копав.
- У яму упав?
- Упав.
- Давно ти упав?
- Давно.
- Куди ти упав?
- На дно.
- А що там на дні?
- Струмок.
- А що в глибині?
- Пісок.
- Каміння нема?
- Нема.
- А холод пройма?
- Пройма.
- Нагору спішиш?
- Спішу.
- Лежиш чи сидиш?
- Сиджу.
- І нудно сидіть?
- Ага.
- Що в тебе болить?
- Нога.
- Драбину чекав?
- Чекав.
- На поміч гукав?
- Гукав.
- То, кажеш, сидиш?
- Сиджу.
- Посидь…Я гулять біжу!
Вчитель.
- А як би вчинили ви?
- Отже, мир і злагода перш за все починається в колективі.
- А як миряться діти?
Заповідь
Ніколи не деріться,
Ніколи не сваріться –
Бо прийде час, прийдеться
Друг з дружкою мириться.
Учитель.
- Існують правила дружби, які допомагають друзям не сваритися. І нам вони допоможуть також.
Правила дружби:
ü Уникати сварок;
ü Допомагати один одному;
ü Бути доброзичливими;
ü Бути турботливими;
ü Не глузувати один з одного;
ü Вміти вибачати та поступатися…
Четверта зупинка «Сонце доброти»
Вчитель.
- Добро, як сонце – всіх зігріває. Добра людина дарує тепло іншим, з добрим приємно спілкуватися, така людина дарує радість і посмішку. Добро схоже на таке сонечко. (На дошці з’являється сонечко, що має очі та посміхається .
- Діти, як можна назвати це сонечко?
Діти.
- Добре сонечко, сонце доброти,…
Вчитель.
- Сонце доброти завжди буде сяяти в нашому класі. Ви, я впевнена, надалі в житті будете всім нести добро, ласку, співчуття і любов. А тепер станьте у коло, візьміться за руки, посміхніться один одному і доповніть вірш словами. Останнє слово кожного другого рядочка ви будете добирати самі в риму.
ІІІ.Підсумок
Треба вчитися... (дружити).
А не кидатись словами,
Щоб не стати ... (ворогами).
І запам’ятай собі —
З другом легше у... (журбі).
Друг нас виручити може,
У біді він ... (допоможе).
А як пісня, жарт чи сміх —
Радість ділиться на... (всіх).
Друг нас може захистити
Може з класом ... (помирити).
Друг не стане кепкувати
І на людях нас... (повчати).
А як сварять всі навкруг —
Йде на захист справжній... (друг).
І ніколи не забудь!
Й ти для друга — вірним... (будь)!
Й ще одне запам’ятай:
Друзів ти... (не забувай)!
Знай, моя дитино мила,
Дружба — це велика... (сила)! ( промовляють хором).
