Спостереження за поведінкою учнів

Спостереження за поведінкою учнів

У батьків та вчителів є багато можливостей поспостерігати за різними типами учнів та, як вони себе поводять за буденними справами. Наприклад, подивитися хто як записує домашнє завдання. Припустимо, воно записане на дошці:

1.   Візуали: поспішно відкриє щоденник і запише, вірніше, перепише з дошки те, що задано додому. Він надає перевагу, щоб потрібна інформація була у нього, ніж питати її в інших. Він легко сприймає її записаною саме на дошці.

2.   Аудіал: якщо захоче записати домашнє завдання в школі, то, скоріше за все, перепитає її у сусіда по парті. З слуху запише цю інформацію собі в щоденник. Дома може пере телефонувати  однокласникам і запитати , що задали. Чи попросить , щоб це зробили його батьки

3.   Кінестетики: частіше за все довго риються у себе у портфелі, дістають звідти підручники, знаходять потрібні сторінки і прямо в підручнику обведуть номери потрібних вправ.

Багато що може дати спостереження за учнями під час перерви.

1.   Візуали: частіше за все залишаються в класі, якщо більшість учнів з нього виходять.  Для нього головне – можливість спокійно поринути в свої зорові образи. Але йому можуть помішати шумні діалоги аудіалів чи подвижні ігри кін естетиків. Тоді він воліє вийти в коридор, де буде спостерігати за іншими учнями чи роздавлюватись інформацію на стінах.

2.   Аудіали: використовують перерву, щоб наговоритись та пошуміть. Особливо якщо на попередньому уроці приходилося «тримати ріт на замку».

3.   Кінестетик: йому перерво потрібна для того щоб поворушитись та розі м’ятись.  

         Ці спостереження говорять про те, що кожна дитина інстинктивно вибирає   спосіб відновлення сил притаманний лише йому.

         Так само індивідуально потрібно  підходити до кожного з них в навчальному процесі.

         Спеціалісти кажуть, що від візуала можна вимагати швидкого розв’язування задач; від аудіала – швидкого повторення почутого їм матеріалу; від кінестетика краще не чекати не того, не іншого – він потребує іншого відношення, йому потрібно більше часу та терпіння  зі сторони вчителів та батьків.

         Погляньте, як діти переписують домашнє завдання з дошки. Візуал просто запише його в зошит чи щоденник. тому що надає перевагу мати інформацію у себе під рукою.

         Аудіал перепитає сусіда по парті і на слух запише. А скоріш за все не запише. Після уроків сяде на телефон і дізнається у однокласників.

         Кінестетик спробує перегортати підручник, знайде потрібні сторінки і прямо там обведе завдання.

         Якщо у вас буде хвилина поспостерігати на перерві.

         Візуал залишиться у класі, хоча переважна частина учнів вибіжить до коридору, а якщо багато залишиться він навпаки вийде. У коридорі буде спостерігати за іншими дітьми чи розглядати інформацію на стінах.

         Аудіал буде використовувати перерву, щоб порозмовляти і пошуміти.

         Для кінестетика найважливіше розім’ятися, порухатися, подуркувати.

         У класі рідко буває без зауважень. Найбільший ефект буде, якщо ви зробите його відповідно до способів сприйняття інформації даної дитини. Візуалу краще зробити сигнал рукою, аудіалу тихенько промовити: «уважно чи тихіше». А кінестетику достатньо положити руку на плече.

         Щоб успішніше учні сприймали інформаціює свої маленькі хитрощі, які можна використовувати під час уроку.

         Візуалу потрібний під рукою листочок, на якому процес осмислення і запам’ятовування матеріалу можна малювати, креслити. Можна використовувати комп’ютер і проекційну техніку для пояснення теми.